• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Виховна робота
• Партнерство сім'ї і школи

ПАРТНЕРСЬКИЙ ПІДХІД У РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку громадянського суспільства все більшого розвитку набуває партнерський підхід, який оформлюється у відповідну методику забезпечення ефективності виховного процесу. Партнерство – це узгоджена співпраця кількох сторін і пошук рішень з визначеними спільними цілями, завданнями та обсягом робіт для кожного з партнерів. У партнерстві важливо об’єднати різні інтереси та завдання в єдине рішення, прийнятне для всіх партнерів. Шлях до ефективного партнерства починається з:

 подолання у своїй свідомості певних негативних стереотипів (які, на жаль, в реальності неодноразово підтверджувалися негативним досвідом);

 розроблення конструктивного підходу, що спирається на розуміння реального позитивного внеску кожної зі сторін.

ПАРТНЕРСТВО СІМ’Ї І ШКОЛИ

Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів.

Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є і сьогодні одним із найважливіших завдань, що стоять перед шкільними педагогічними колективами. Рішення даного завдання буде можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

. вивчення родин учнів;

. педагогічна освіта батьків;

. забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

. педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;

. індивідуальна робота з батьками;

. інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

У 2017/18 н.р. навчальні заклади області продовжують діяльність щодо реалізації Концепції сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012–2021 роки, яка спрямована на підготовку молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. У Концепції зазначено, що потребою часу є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї є першими вихователями дитини.

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому ми повинні будувати невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служитиме на благо усім учасникам навчально-виховного процесу. Звичайно, школа – не рідний дім, а сім’я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином, зближуючи виховні сфери школи і сім’ї, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне. Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, колегами, дітьми.

Коментарi